четвер, 10 травня 2018 р.

УРОК-РЕКВІЄМ, ПРИСВЯЧЕНИЙ ДНЮ ПАМ’ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ "ВКЛОНІМОСЯ ВЕЛИКИМ ТИМ РОКАМ"







Ведучий 1.           Ніхто не забутий, ніщо не забуте!
Вкраїни моєї доля сумна…
Хоч роки проходять, та в пам’яті буде,
Священна, велика, кривава війна!..
Над хвилями Бугу в краю степовому
Підвівсь обеліск і калина на ньому…
Вербичка в жалобі стоїть, мов спокута,
Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!!!

Ведучий 2:  Пам’ять… Це не просто частина історії. Пам’ять – це наша совість, біль, наша гордість.

Ведучий 1: Пам’яті наших дідів, батьків і старших братів, пам’яті вічно молодих солдатів і офіцерів, що мужньо боролися з ворогом і перемогли, пам’яті тих, хто поліг смертю хоробрих, пам’яті тих, чиї серця опалили Друга світова війна, присвячується.

Гімн України

 Ведучий 1. Війна минулого століття… пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України.
Ведучий 2. Минають роки, відлітають у вічність... Більше півстоліття минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли постріли гармат, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільонів людей.


Ведучий 1.  Друга світова війна для України - національні трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі іиперські інтереси і навіть вбивати інших українців.

Ведучий 2. Червоним лиховісним полум’ям кривавого терору увірвалася війна до мирних осель Західної України того далекого  17 вересня 1939 року, розірвав небо хожою тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами Наддніпрянської України 22 червня 1941 року. Вікопомна неділя, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.  


Ведучий 1. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово "війна", вони ніколи не принесуть спокоб матерям, діти яких віддали найдорожче - життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.

Ведучий 2. У жахіття тієї війни було втягнуто 67 держав, 80% населення земної кулі. Довгих 6 років... За цей час загинуло більше 20 млн. осіб, не говорячи про поранених і тих, хто пропав без вісті. Лише в Україні загинуло більше 8 млн. людей.

Ведучий 1. На території УКраїни в руїни і згарища перетворено 714 тис. міст, 28 ттисяч сіл. Скілько горя, мук, людських життів за цими цифрами. Кожен день, кожен рік, як століття.

Ведучий 2: Поруч з тим, слід наголосити на внеску саме українців у разгром нацизму і згадати як про солдат Радянської армії (понд 6 млн.) та вояків УПА (понад 100 тис.), так і про тих українців і виходців з України, які перебували у військових з’єднаннях інших держав: Польщі, США, Канади, Франції.

Ведучий 1: З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини, Румунії, Угорщини, Словаччини, Хорватії.

Ведучий 2: Це все було.... Були німі кургани, війна йшла не на життя, а на смерть. Як сиві дніпрові води, збігають роки. Журавлиними ключами відлітають у далекій вирій роки. А навкруги вічне життя...

Ведучий  1:          Ми свято шануємо пам’ять усіх,
                               Хто власним життям нашу юність зберіг,
                               Хто впав за свободу у грізну годину,
                               За землю священну, за Україну!

Ведучий 2:            Поклонімося тим, хто поліг у бою,
                                Хто покрив землю рідну собою,
                                Поклонімося всім, хто відстояв нашу свободу

Разом: Це потрібно не мертвим, це потрібно живим!

Ведучий 1. Про подвиг безіменний всього не вимовить словами, лише тільки серце може розказати, але воно,  на жаль, не має мови. Лише має біль. тому прошу усіх вшанувати пам’ять загиблих під час Другої світової війни хвилиною мовчання
Хвилина мовчання

Ведучий 2: День пам’яті полеглих у Другій світовій війні - це лише часточка великої данини пошани полеглим і живим ветеранам, які своєю кров’ю відстояли нашу свободу. Мало залишилося учасників тих подій, але всі ми щиро вдячні їм.


Ведучий 1: Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона - запорука неминучості нашої перемоги.

Відео "Молитва за Україну"

Ведучий 2: Урочистий урок-реквієм, присвячений Дню пам’яті та примирення оголошується закритим.

середа, 3 січня 2018 р.

НОВОРІЧНА КАЗКА «ЛІСОВА КРАСУНЯ»

Дійові особи: 
Ведучі - 2
Бандити - 3
Баба Яга
Лисиця Аліса
Кіт Базиліо
Доктор Айболіт
Кощій Безсмертний
Дід Мороз 
Снігуронька
Звучить музика

Ведучий 1: З неба падають сніжинки,
                    На дерева, на будинки,
                    На майдани, на садки,
                    На ялинки, на дубки

Ведучий 2:  Закрутилися сніжинки,
                     як веселі комашинки,
                     наче зграї білих мух,
                     як м’який холодний пух.


 Ведучий 1: Біле-біле все навколо,
                      ясне й чисте, як ніколи!
                      Мов пухнаста ковдра, ліг
                      скрізь на землю білий сніг

 Танець сніжинок

Ведучий 2: На порозі рік новий -
                    Добрий, світлий, чарівний,
                    Щастя, злагоду - усе,
                    Хай до хат він вам несе.

Ведучий 1: Стоять в лісі дуби, берези,
                     Доріжки хуртовина замела,
                     А від дідуся Мороза
                    Телеграма до нас прийшла

Ведуча зачитує телеграму
"Вилітаю ранковим рейсом. Зустрічайте. Дніпро. 129-та школа. Адресу знаю. Для всіх везу подарунки. Дід Мороз"

Ведучий 2: Як здорово. Дід Мороз скоро буде у нас на святі. Все готово до свята, а ялинка яка гарна. Чудо, лісова красуня. (ведуча дивиться на себе) Ой, ой, ой, я ж не встигла переодягнутися в карнавальний костюм

Ведучий 1: І я...  (дивиться на годинник). Якщо поквапимося, то до початку свята встигнемо

Ведучі уходять.
Звучить пісня бандитів з м/ф  "Пригоди капітана Врунгеля"

Бандит 1: Який холодний тут страна. Я змерз, як пьос

Бандит 2: Я чого ти так нарядиться? Це ж тобі не Італія!

Бандит 3: А мені тут нравиться, такой веселий люди, як у нас

Бандит 1:  Хватить язики молотить. Ви що, забули, навіщо ми сюди приходить?


Бандит 2: Ми і не забувать. Потрібно знайти нашему шефу подарунок. Красота, екзотик, дивуваться!


 Бандит 3: (дивиться в бінокль) Бомбіно, дивіться сюди! Сюди дивіться, я щось відєть! Какоє красота, я такоє нє відать!

Бандити помічають ялинку. Підходять до неї, розглядають. 
Один бандит її нюхає, колеться голками


Бандит 1:  Ой, ой! Воно жалить! Болєть!

Бандит 2: Не суй свойо носа куди не просять!

Бандит 3: Яка пальма! Єкзотично красива

Бандит 1:  Сам ти фікус! Ето дерево не пальма

Бандит 2: Ми і не забувать. потрібно знайти нашему шефу подарунок. Красота, екзотик, дивуваться!

Бандит 3: (образливо) Ти мене ще оскорбіть будеш!

Бандит 1:  (звертається до інших) Навіщо скандал... Який хороший подарунок шефу. Давай, беремо й уходить!

На сцені з'являється ведуча у карнавальному костюмі

Ведуча: Як здорово! Да у нас вже перші гості на святі. Я бачу, ви - іноземці.

Бандит 1: Ми єхать із Італія

Ведуча: А-а-а-а. Так ви італійці?

Бандит 2:  На нема часу говоріть. Ми уєзжать! Тільки це дерево забирать собі.

Ведуча: Як забирати, навіщо, куди?! У нас свято новорічне, карнавал! Нам не можна без нашої лісової красуні. Я не дозволю вам... Це неподобство!

Бандит 3: Позволять, не позволять, а ми своє діло знать.

Бандит 1: Ми зараз і тебе забирать з нами. Ти теж подаруночек, який гарний!

Дістають мішок, мотузку, намагаються зловити ведучу, але забарившись, упускають її. Ведуча зникає

Бандит 2: Прогавили! Як краби повзаєте. Треба скоріше!


Бандит 3: Навіщо так кричати! Ну прогавили. Зате красиве дерево привеземо. Є робота.

Бандит 1: Я иработать нєту сила, ошень (потирає себе руками) замьйорз, треба (показує рукою) кушать

Бандит 2: У сумка немає нічого (показує пустий рюкзак). Ти все злопав. А погрітися можна

Звучить музика. Бандити танцюють. Від стомленості падають під ялинку.
Фонова музика. Вихід Баби Яги

Баба Яга: Так, так, так. Куди це мене компостер завів? (Дивиться на компас на руці). Виміняла у одного школяра на жувачку. Хороша штука, куди хош заведе

Бандит 3: Ей ви, бабулєшка!

Баба Яга: Це ви мене, касатики, звали? Як славно ви мене обізвали - бабуся. Мене ще так ніхто не називав. У кращому випадку Яга!

Бандит 2: Чого ти там собі кажеш?

Баба Яга: Ой, дивіться, що я бачу! Кака краса! І кульки, і ліхтарики. А я по лісу шастаю, для Кощія ялинку шукаю. А вона ось! Вийми та полож!

Бандит 1: Тепер я знать, як це дерево називать! (протяжно) Я-Л-И-Н-К-А

Усі бандити разом: Я-Л-И-Н-К-А

Баба Яга: У нас ялинок в лісі багато. Вибирай на будь-який смак, каку хош!

Бандит 2: Нам каку не можна. Ця ошень нравиться, будем забирать

Бандити готують пилу, мотузку і мішок, щоб забирати ялинку

Баба Яга: (тихо каже) Мені ця ялинка потрібна для Кощія. Потрібно їх не силою, а хитрістю брати. (Гучно) Касатики! Куди ж ви так поспішаєте! Шлях ваш далекий, ялинка нікуди не  дінеться. А вам би поїсти маленько, відпочити. Тут хатинка моя недалеко. Я вас пообідати запрошую

Бандит 2: Нас запрашивають на обід, навіщо отказаться! Пішли!

Баба Яга: (тихо каже, потираючи руки) Ай да я умняшка! То-то Кощій мною буде задоволений

Баба Яга і бандити уходять

Ведуча: (виходить, озираючись по сторонах) Пішли. Нема нікого. І ялиночка на місці. А я так хвилювалася. Свто ось-ось почнеться, а тут ці злодії. Да і дідусь Мороз щось затримується. Піду-ка я на крильце, подивлюся, бо чую голоси, шум. Це напевно гості поспішають на свято

Ведуча уходить
Звучить весела музика з фільму "Джентельмени удачі".
На візку сидить лисиця Аліса. Кіт Базиліо тягне візок

Кіт: Досить. У мене немає більше сил. Яка ж ти важка! (падає)

Лисиця: Базиліо, куди ти мене привіз?

Кіт: Не знаю. На вогник, точніше на вогники. (показує на ялинку)

Лисиця: (ходить по сцені) Ти подивися, яка краса! Напевно свято. Гостей чекають.

Кіт: А тобі яке діло?

Лисиця: Ну т и дурний кіт! Чого розлігся? А знаєшь ти, що таке свято? Це ж по-да-рун-ки!

Кіт: Я так люблю подарунки! А що таке подарунки?

Лисиця: Ось темнота! Це смачно, красиво, приємно! Зрозумило?

Кіт: Тоді залишаємося на святі!

Повертається ведуча

Ведуча: Я пропустила перших гостей. Як ви сюди проїхали? 

Лисиця: Дозвольте представитися. Я лисиця Аліса

Кіт: Я.. Кіт.. Забув, як мене звуть...

Лисиця: Ти Базиліо, безглуздий!

Кіт: Ти знову дражнишся?

Лисиця: Як ми сюди заїхали? Так це він... (показує на кота) Їхав,їхав і завіз мене сюди. Влігся тут і лежить. Я йому кажу: поїхали, нас сюди ніхто не кликав, а він? Не буду, я втомився. Ось нахаба!

Кіт: Так це я завіз? Це я нахаба? А хто командував? Рулі, рулі на вогники!

Ведуча: Припиніть! Не кричіть! Якщо ви приїхали лаятися, то краще йдіть. 

Кіт: О, я нещасний, сліпий кіт! Ну дозвольте нам остатися. Ми більше не будемо

Ведуча: Добре. так і бути. Заради свята залишайтеся. Тільки не бешкетувати. Послухаєте, як ми пісні співаємо, загадки розгадуємо, вірші читаємо

Кіт: Ми усі загадки знаємо. Для нас це просто дурниці!

Лисиця: Так, дурниці!

Ведуча: Тоді ми вам перевіримо. Слухайте першу загадку.
Маленький, удаленький,
Крізь землю пройшов,
Червону шапочку знайшов

Кіт: Я знаю. У мене готова відповідь. Це шахтар у червоній касці

Ведуча: А ось і неправильно. Це гриб!
Слухайте другу загадку
Хто співає на паркані, 
У червоному жупані
Й золотому чобітку: "Ку-ка-рі-ку!"

Кіт: Відповідь готова. Це будильник із хвостом

Лисиця: Ну що ти верзеш?

Ведуча: Це півник, золотий гребінець. А ось остання загадка
Без рук малює, 
Без зубів кусає

Кіт: Так це ж Аліса в старості!

Лисиця замахується на кота. Кіт звертається до ведучої

Кіт: Ну припустимо у школі я погано навчався. Але загадки теж знаю і одну вам загадаю
Пушка, цукерка, сосиска, ракета,
Не бик, не корова - 
Загадка готова!

Ведуча думає, Аліса посміхається

Ведуча: Важка загадка. Я відповіді не знаю

Кіт (передражнюючи): Не знаю, не знаю

Ведуча: Дурні у вас загадки, а ви ще дурніші!

Несподівано кіт падає на підлогу, починає стогнати

Кіт: Ой, ой, ой... Ай! Живіт болить! Ой, ой, ой! Болить! Живіт болить!

Лисиця: Так тобі й треба, ненажера! Менше їстимеш. Ти всю рибу зжер і молоко випив. Чому б животу не боліти!

Ведуча: Ще мені цього не вистачало. Потрібно терміново викликати лікаря. Інакше все свято буде зіпсовано

Дістає мобільний телефон, набирає номер

Ведуча: Алло, це швидка? Приїжджайте скоріше! У нас один з гостей захворів. Так, каже живіт болить

Звучить сирена. З'являється доктор Айболіт

Доктор: Так, так.. Дозвольте! Хто мене викликав? Хто тут хворий?

Лисиця: (Тягне за рукав) Допоможіть, допоможіть!

Кіт: Вмираю. Ой мені погано. Де моє молоко?

Доктор: Голубчик, яке молоко? Ви напевно об'їлися. Дайте я вас послухаю, поміряю температуру (слухає кота, міряє температуру). Все ясно! Ось, шановний, вам ліки! Приймайте й більш не переїдайте.

Лисиця допомагає коту випити ліки.
Доктор відводить ведучу в сторону


Доктор: Я хочу вам відкрити маленьку таємницю. У вас сьогодні свято, буде багато гостей, будьте уважні та обережні. Прибули вже перші гості, вони внизу у вестибулі

Ведуча: Гості... Це ж здорово!

Доктор: Але вони якісь дивні! Ось подивіться, що я непомітно у них відібрав. (показує валізу з бандитською емблемою. Ставить валізу трошки далі від себе, поки говорить з ведучою. Лісиця й кіт викрадають валізу і зникають)

Доктор: Бажаю вам всього найкращого, щоб свято було веселим, яскравим, завзятим. Зараз я дам хворому вітаміни і спокій, спокій! А де ж хворий? І дивна валіза зникла!

Ведуча: Дякую, доктор. Вибачте за турботу

Доктор: Якщо знадоблюся - телефонуйте! Не хворійте!

Ведуча: Стали гості з'їзжатися. Ось уже повний зал дітлахів, а Дідуся Мороза і Снігуроньки немає. Яке без них свято? Сніжок на вулиці йде. Може Дідусь Мороз не знайде дороги? Ще трошки почекаємо.

Звучить музика. У залі з'являються Дід Мороз і Снігуронька

Дід Мороз: Дуже ми поспішали до вас на свято,
                     Бачу від посмішок ваших, 
                     Світлом залитий зал.
                     Здравствуйте, хлопці та дівчата!
                     Починаємо наш славний новорічний карнавал!

Несподівано у залі гасне світло. Звучить музика.  З'являються Баба Яга і Кощій

Кощій: Показуй, де ти бачила цю лісову красуню? Мені потрібна тільки ця ялинка: з вогниками, кільками, ліхтариками

Баба Яга: Туточки вона, Кєша, Туточки. Тільки я у темряві нічого не бачу.

Кощій: Я можу тобі присвіттити (показує кулака під ніс). Відразу видно стане (сміється)

Баба Яга: Ну навіщо ти мене ображаєшь? Я тобі ялинку знайшла, бандитів привела, он підсипала їм снодійного, сплять.

Кощій: Що мені користі від цих італійців, вони мої конкуренти. Як прокинуться, сюди повернуться, і все пропало. А тут ще й валіза з динамітом кудись поділася! Вона була б нам у нагоді!

Баба Яга: Не горюй, Кєша, знайдеться!

У залі запалюється світло

Кощій: Ух ти! Скільки народу! Дід Мороз і Снігурка тут

Дід Мороз: Ух ти! Які гості до нас завітали! Розташовуйтесь раз прийшли на свято.

Кощій: Сам тут сиди, а мені ніколи. Поспішаю! Ось тільки ялинку заберу до себе в царство. Дуже вона мені подобається, та й по всьому!

Дід Мороз: А хто тобі дозволить?

Кощій: А хто мені може заборонити? Чи не ти? Я нікого і нічого не боюся, бо я безсмертний

Баба Яга: Кєша, як би нам зараз твоя валіза згодилася!

Дід Мороз: А що в ній? Подарунки?

Баба Яга: Ага, касатику, кому-то посміхнеться щастя на Новий рік, будуть знати, як чуже красти!

За лаштунками лунають вибухи петард. У залі з'являються лисиця Аліса та кіт Базиліо

Кощій: Ніяк моя валіза відшукалася!

Баба Яга: Ось це фейєрверк! Аж я зовсім оглухла!

Лисиця: Базиліо! Що це було? У мене аж зірочки виблискують перед очима, я нічого не чую

Кіт (шепелявить): Це ж ти говорила. Бери валізку, бери, там же подарунки. Нішего собі подарунушек. Вші жуби повилітали!

Лисиця: Він же такий гарний був. Я думала там подарунки!

Ведуча: Як довго ви ще будете бешкетувати? Дідусь Мороз, ну що нам з ними робити?

Дід Мороз: Зараз придумаємо, чим цих нероб зайняти

У залі з'являються  бандити

Баба Яга: А народ все прибуває і прибуває

Дід Мороз: А хто це ще до нас завітав?

Снігуронька: Напевно це якийсь-то танцювальний колектив

Кощій: Точно! Ансамбль "Берізка", за ялинками полює!

Дід Мороз: Досить! Я не дозволяю свято зіпсувати. Де веселощі, радість, сміх? (показує на Кощія). Якісь-то мощі безсмертні бродять туди-сюди!

Кощій: Тихіше! Тихіше!

Дід Мороз: (вказуючи на кота) А ти чого тут розлігся? Як мотлох валяєшся!

Кіт: Ми не мотлох! Ми - кіт!

Дід Мороз: Значить так! Даю вам трохи часу, приведіть себе до ладу, якщо хочете на святі залишитися. А не то всіх вас заморожу!

Усі персонажі уходять за куліси. Залишаються Дід мороз, ведуча та Снігуронька

Ведуча: Дід Мороз, як ти хвацько з ними впорався

Снігуронька: Дивись, злякалися, що не послухалися тебе

Ведуча: Але ж вони всі прийшли за нашою ялинкою, а як ми без неї? Пісні, танці, хоровод, і все без ялинки?

Дід Мороз: Чекайте! Завчасно сльози лити. Я знаю, як з цією нечистою силою впоратися. Влаштуємо їм справжнє випробування

У залі по черзі з'являються  всі учасники: Баба Яга з Кощієм, лисиця Аліса з котом Базиліо, бандити

Ведуча: Зовсім інша справа. Причесалися, вмилися, причепурилися

Дід Мороз: Дійшли до мене чутки, що аж надто вам наша лісова красуня сподобалася. Ялинка новорічна, чарівна достанеться тому, хто перемогу здобуде у чесних змаганнях. А проведуть ці змагання моя онука Снігуронька та наша чарівна Ведуча. Ну, а я буду за суддю. (звертається до бандитів) Поводитися чесно, не шахраювати

Снігуронька: У нас будуть дві команди: перша - герої казки, друга - хлопчики та дівчатка, присутні у залі.

Ведуча: Конкурс перший "Вірші про зиму" ( по 1 представнику від класу)

Снігуронька: Конкурс другий "Пісні про зиму" ( по 1 представнику від класу)

Дід Мороз: Ну що? Будемо ще змагатися? Чи як?

Бандити: (усі разом) Ні, зовсім ми стомилися. Сила немає. Додому пора їхати"

Кощій: Ваша взяла!

Баба Яга: Старість не радість!

Лисиця: Замотав ти нас, Мороз!

Кіт: Мене сили покидають!

Дід Мороз: Отож! Будете знати, що чуже брати не можна! А тим більше у дітей! Італійцям ми подаруємо ялинку, тільки іншу, теж красив, і кульки, і ліхтарики. Нехай радіють. Кощія навчимо бути добрим, Бабу Ягу - рішучою і впевненої в собі, кота Базиліо та лисицю Алісу навчимо не брехати і не скупитися

Снігуронька: З нагоди свята дозволь їм, дідусь, залишитися з нами

Ведуча: Ми сподіваємось, що вони ніколи не повернуться до своїх злих справ

Дід Мороз: Якщо ви хочете, нехай залишаються! Діти, ви не проти?

Снігуронька:  Прийшло свято, Новий Рік!
                          Щастя й радості потік!
                          Всі його ви заслужили,
                          Показавши дружби силу,
                          Всі боролись, як могли,
                          І зло страшне перемогли!

Звучить чарівна музика. Дзвоники

Ведуча: Чуєш, музика звучить,
               Дзвоники заграли, 
              Станцюймо дружно хоровод
              Ми в просторній залі
І саме зараз давайте зробимо найдружніший хоровод, і разом з усіма казковими героями будемо зустрічати Новий рік!

Герої казки розставляють дітей біля ялинки у хоровод. Діти водять хоровод.
Фонова музика

Дід Мороз: Як же радісно, малята,
                     Новий рік гуртом стрічати!
                     Від душі ми всі співали,
                    Славно й дружно танцювали.

Ведуча:  Всім бажаєм щастя й долі,
                Добра в хаті і на полі.
                Вашим родичам, батькам,
                Вашим сестрам і братам.
                Щоб все ладилось від нині
                В нашій славній Україні!

Снігуронька: Та пора вже. Прощавайте! І про нас не забувайте.

Дід Мороз: Рік мине, і ми до вас
                     Знову прийдемо в добрий час.
                     Саме зараз - веселіться,
                     Лунай музика і сміх.

Усі разом: З Новим роком! З Новим роком!
                   З Роком радості усіх!

Фінальна музика